Стефан Банах

Стефан Банах 30 березня 1892 — 31 серпня 1945

Стефан Банах народився в Кракові. Він був позашлюбним сином Стефана Гречека, тому йому дали прізвище його матері – Катерини Банах. Дитинство Стефана пройшло у селі з бабусею по лінії батька. Мати зникла з життя сина і життєві потреби сина забезпечував батько. За іронією долі майбутній математичний геній навчався в одній з найгірших краківських гімназій, яку він ще й ледве закінчив.

Стефан вирішив стати інженером і у 1910 році він вступає до Львівської Політехніки, яку, втім, так і не зміг закінчити через початок Першої світової війни. В результаті, диплому про закінчення цього навчального закладу Банах так і не отримає ніколи. 

Під час війни Стефан перебував на будівельних роботах в Кракові. Випадкова зустріч з Гуго Штайнгаузом змінила усе життя Банаха. У 1920 році, Банах стає асистентом професора Ломницького у львівськиій Політехніці і проживає у будинку Ломницького на сучасній вулиці Івана Котляревського. Цікавою є історія написання дисертації Банаха. Геніальному математику завжди бракувало часу викласти на папері свої ідеї, тому його колеги попросили асистентів надрукувати його ідеї, які він потім відредагував. Вже у 1922-му, у віці 30 років він стає професором математики Львівського університету. У 1926 році, він формулює свій знаменитий парадокс подвоєння кулі. Про його вражаюче відкриття дізнались у всьому світі. New York Times написала про нього як про одне з найбільш вражаючих відкриттів свого часу.

Неможливо оминути тематику львівської математичної школи, окрім наукової геніальності якої, ще одним ключовим її атрибутом була так звана Шотландська кав’ярня. Район Академічної вулиці був заповнений львівською професурою. На Академічній, 22 містилася знаменита кондитерська Залевського, а неподалік була і Шотландська кав’ярня з її мармуровими столами, на яких львівські математики виписували собі завдання і самі ж їх вирішували (а потім стирали) доти, доки Люсія Банах не купила за 1,5 злотих легендарний зошит у лінійку, що став відомий як «Шотландська Книга» і став однією з найбільших реліквій математичного світу.

18 математиків відвідували кав’ярню близько 5-ї вечора. Записи завдань у Шотландської Книзі, що зберігалася у сейфі офіціанта кафе, були зроблені тільки на непарних сторінках і будь-який математик міг написати своє завдання або спробувати розв’язати завдання, поставлене колегою.

Фактично кожен знаменитий іноземний математик, який потрапляв у це час до Львова, вважав своїм обов’язком відвідати Шотландську кав’ярню. Стіл за яким сидів Банах зі своїми колегами Штайнгаузом і Мазуром був центральною «сценою» кафе. Учень Банаха і майбутній творець водневої бомби, Станіслав Улам згадував, що пересидіти або перепити Банаха під час довгих сесій в кафе було майже неможливо.

Банах для свого часу був досить екстравагантною постаттю і своїм зовнішнім виглядом чи поведінкою часто вражав львів’ян. Він обожнював футбол і намагався не пропускати ігор львівської “Погоні”. Він працював по кафе, і коли всі заклади вже були закриті, Банах прямував на вокзал, де кафе було відкрите цілодобово, і там за келихом пива продовжував думати про математичні проблеми. У 1936 році він прочитав лекцію перед міжнародним математичним конгресом в Осло, що вважалося великою честю. У 1939-му його обрали президентом польського математичного товариства. Того ж року Банах отримав Гран-прі від Академії. Величезна на той час премія ($ 5,000) була відправлена на рахунок Банаха.

Після «золотого вересня» 1939 року, Банах був призначений деканом фізико-математичного факультету Львівського університету. У 1941, коли почалась німецько-радянська війна, він перебував у Києві і негайно сів на останній поїзд до Львова, де залишилася його сім’я. Після звільнення з університету, він пропрацював майже всю окупацію в клініці др. Вайгля як донор для годування піддослідних вошей.

Незабаром після завершення війни новий польський комуністичний уряд запропонував йому посаду міністра освіти, але важкохворий Банах помер 31 серпня 1945 року. Його поховали на Личаківському кладовищі.

Джерело